Скорботний біль і пам'ятка живим

                                                                         Голодомор

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимили до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору.

-Греби, нічого людям не лишай!..

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору!                                                               Д. Білоус

   Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

До Дня пам'яті жертв Голодомору в бібліотеці села Куровичі була оформлена викладка літератури "Гортаючи сторінки Голодомору".
 Біля могили "Борцям за волю України" відслужили молебень за всіма загиблими під час Голодомору 1932-1933 рр.
         
     

   

Революція Гідності і Свободи

        День гідності та свободи

За свободою аж до неба, А за гідністю - до межі, Холод, відчай - стояти треба, Тільки гострять уже ножі. За надією на край світу, За майбутнім - останній крок, Та палючим овіє вітром, Поруч палець зведе курок. Забагрянило овид темний Загорілася хижа ніч, Тільки око іще недремне Поміж сотень палких облич. І сльоза упаде під ноги, Синьо-жовтий здригнеться стяг, На безмежних гірких дорогах Наша гідність - то дар звитяг. В бібліотеці-філії села Куровичі було оформлено викладку літератури "Події, що змінили долю України".

Маркіянове поле творчості

    На передодні дня народження Маркіяна Шашкевича в бібліотеці села Куровичі була оформлена викладка літератури "Шашкевич у пам'яті народній".